Анімація

Анімація

Натисніть на картинку для збільшення розміру зображення

Натисніть на картинку для збільшення розміру зображення

Якщо ви складете аркуш паперу 103 рази, ви отримаєте стопку паперу, яка більше нашого Всесвіту

Ніякий аркуш паперу не можна скласти навпіл більше 8 разів. (Насправді поточний рекорд вже становить 12 разів, він належить Брітні Геллівен).

Реальність: Якщо у вас буде достатньо великий аркуш паперу - і достатньо енергії для його складання - ви можете скласти його скільки завгодно разів. Однак тут є одна проблема: Якщо ви складете його 103 рази, товщина стопки паперу перевищить розміри відомого нам всесвіту - 93 млрд світлових років. Серйозно.

Але як лист товщиною в одну десяту міліметра може стати більше всесвіту?

Відповідь проста: Експоненціальне зростання. Товщина середнього аркуша паперу становить 1/10 міліметра. Якщо ви ідеально складете його навпіл, його товщина подвоїться. Але от потім речі стають по-справжньому цікавими.
Третє складання дасть вам товщину людського нігтя.
Сім складань - і ви отримаєте товщину блокнота в 128 сторінок.
10 - і товщина паперу складе приблизно ширину долоні.
23 - ви отримаєте стопку паперу висотою в кілометр.
30 складань виведуть вас в космос. У цей момент ваш листок матиме висоту в 100 кілометрів.
Продовжуйте складати. 42 складання доведуть вас до Місяця. 51 - і ви опинитеся на Сонці.
Тепер швидко перейдіть до 81-го складання та отримаєте стопку паперу товщиною в 127.786 світлових років - це практично дорівнює діаметру Туманності Андромеди (який становить приблизно 141.000 світлових років).
90 складань дадуть 130.8 мільйонів світлових років - це більше ніж суперкластер Діви, який має діаметр приблизно 110 мільйонів років. Суперкластер Діви містить в собі локальну галактичну групу, до якої входять Туманність Андромеди, наш власний Чумацький Шлях, і близько сотні інших галактик.
І нарешті, на 103 складанні ви вийдете за межі спостережуваного Всесвіту, діаметр якого за приблизними підрахунками становить 93 мільярди світлових років.

Так виглядає Земля без морів та океанів

Наприкінці XIX ст італійський фізіолог Анджело Моссо (1846-1910) зрівноважив людину, яка спокійно лежала на спеціальних, дуже чутливих вагах, так, що обидві половини тулуба були строго паралельні підлозі. Коли ця людина почала розв'язувати арифметичні зaдaчі, головa його стaлa важче і переважила. Тaк було показано, що розумова праця пов'язана з припливом крові до мозку. І саме на цю гіпотезу спирається головний сучасний метод вивчення мозкового забезпечення психічної діяльності, - функціональна магнітно-резонансна томографія.

Натисніть на картинку для збільшення розміру зображення

Натисніть на картинку для збільшення розміру зображення

Натисніть на картинку для збільшення розміру зображення

Натисніть на картинку для збільшення розміру зображення